Коротко:

Подробно:

Фактори, що мають вплив на знос фоторецепторів або чому буває різна кілкість заправок?

Увага!!!  Ми рекомендуємо не проводити сервісні роботи самостійно. Статя викладенна в ознакомчих цілях. Краще та простіше буде зателефонувати нам  по телефону 503-07-07 чи замовити послугу на сайті http://remsoft.com.ua чи придбати новий картридж (Київ, Україна) на сайті http://aidatreyd.com.ua

Дуже часто люди вихваляються своєю кількістю заправок на один ресурс фото барабана. Або навпаки – доводять, що таке неможливо. Деякі цікавляться, від чого залежить ходимість барабану, і чому їм треба його заміняти після 1-2 заправок.

Спробую пояснити незавершеність цих питань та спорів, а головне – спробую розглянути відомі мені причини, що впливають на знос фоторецептора(фотовал, фотобарабан).

Без сумніву, чім якісніше і ретельніше проведена заправка, тим довше відпрацює картридж без заміни деталей. Але якість заправки – це лише маленька частина у морі причин, котрі впливають тривалість життя картриджу.

Перед усім, ресурс фото барабану вимірюється не кількістю заправок, а кількістю обертів, які він зробив. Якщо бути точним, то кількістю сторінок, яку він міг би надрукувати у непереривному режимі роботи. Безперервний режим роботи означає друк одного безкінечно великим запасом тонеру у бункері та бумаги у лоткі подачі. І друк припиниться тільки в той момент, коли на бумазі з’являться видимі дефекти із-за зносу фоторецептора – ось це і буде його ресурсом.

Одразу оговоримось: для більшості молодших моделей принтерів ресурс фото барабану складає від 10 000 до 30 000 сторінок. Для спрощення я візьму значення 10 000 сторінок.

Отже, усім зрозуміло, що реальна робота картриджа дуже далека від ідеалу.

Об’єм бункеру обмежений і неможливо мати нескінченний запас тонера в ньому. Тому треба його заправляти.

На кількість заправок сильно впливає ступінь заповнення листа. Для підрахування, допустимо, що виробник декларує: при 5% заповненні листа однієї заправки вистачить на роздрукування 2 000 сторінок. Для нашого приклада з ресурсом 10 000 сторінок це 1/5 усього ресурсу. Шляхом звичайних арифметичних дії можна вичислити, скільки листів буде роздруковано, якщо друкувати «Квадрат Малевича» (тобто при 100% заповненні листа) – усього лише 100 листів!

Скільки заправок витримає картридж без заміни фото барабану, якщо печатати тільки «Квадрат Малевича» - ніхто не буде проти, якщо я скажу, що як мінімум до разів більше звичайного? В нашому випадку 10 000/2 000 = 5 заправок при друці звичайних документів і 5 * 20 = 100 (100!) заправок при друці Малевича. Ніхто Малевича не тиражує? Бо є шанс похвалитися, що робите 100 заправок на одному барабані.

І навпаки: якщо на кожній сторінці будемо друкувати по одному слову, то ступінь заповнення листа буде менше 5%. А якщо друкувати зовсім білі листи, то маємо усі шанси протерти фотовал до дірок, не використавши ні одного граму тонера.

Іще існує поняття режиму економії тонера (економ-режим). Якщо його ввімкнути, то при тому ж заповненні листа тонер витрачається значно менше. Зазвичай у режимі економії тонера витрачається до 2-х разів менше, тому на одній заправці картридж віддрукує не 2 000, а 4 000 сторінок з 5% заповненням. Якщо у стандартному режимі новий картридж витрачає 1/5 ресурсу фоторецептора, то у режимі економії до кінця «рідної» заправки витратиться 2/5 ресурсу. Сервіс-спеціалісту залишиться тільки 6 000 невикористаних сторінок. Якщо продовжувати друкувати у режимі економії тонера, це складе 1,5 заправки. Іншими словами, фото барабан не доживе до кінця другої заправки, зробленої сервіс-спеціалістом.

По-друге.

Ніхто з нас практично ніколи не друкує 2 000 сторінок одночасно. Тим паче, що такий режим роботи достатньо небезпечний для усього принтера взагалі, і не передбачений виробником.

Так ось, я не відкрию Америку, якщо скажу: перед тим, як починати друкувати завдання, усілякий поважаючий себе принтер спочатку підготується до друку. Крім прогріву печі, він іще зробить декілька обертів фото барабану для його очистки і додання потрібного заряду. Не пам’ятаю де читав, але для принтерів HP і побратимів Canon прийнято вважати, що на це витрачається ресурс 1 сторінки. Для Samsung, Xerox, Oki та їм подібним – ресурс 2 сторінки, а в деяких випадках навіть 3 сторінки.

До речі: аналогічний холостий прогін відбувається і при вимиканні принтера. Хто не вірить, може розібрати принтер і порахувати реальну кількість холостих обертів фотовалу самостійно.

Повернемося до наших барабанів. Виходить, якщо кожен раз друкувати тільки по одній сторінці, за одну заправку витратимо ресурс 4 000 сторінок (а для Samsung і Xerox – 6 000), хоча реально роздрукували лише 2 000.

Дуже часто в боротьбі за кількість заправлень люди відмічають, що при друці на половинках сторінок фото барабан сідає дуже швидко. При цьому пояснюють цей феномен безліч різних причин і факторів. Надані при цьому фактори більшою частиною мають під собою підстави, а іноді дуже важливі, але ми їх розглянемо нижче. А зараз я поясню цей феномен все тією ж арифметикою.

На половинках в основному друкують в цілях економії паперу; взагалі це рахунки-фактури і накладні – тобто друк в штучному варіанті. Значить, перед друком кожної накладної буде відбуватися холостий прогін фото барабану – цим ресурс зменшуємо вдвоє (а для Samsung навіть втроє).

Крім цього, друк на А5 замість А4 зменшує зображення у два рази, тонер витрачається у два раза менше; звідси, фото барабану прийдеться крутитися в два рази більше. При переході на А5 програміст все таки попрацює з формами друку і зробить їх більш читабельним, тобто злегка збільшить. Припустимо, що економія тонера виразиться коефіцієнтом 1,5. Хоча це дуже оптимістично, але…

Тоді для Hewlett-Packard отримаємо знос барабану 2 000*2*1,5 = 6 000 сторінок на одну заправку. А якщо програміст був ледачий, то можливо і до 8 000 сторінок на одну заправку. Тобто ресурс барабана з однієї заправки виробляється більш ніж на половину. А для Samsung і того більше: 2 000*3*1,5 = 9 000 або 12 000 сторінок з ледачим програмістом; увесь ресурс(і навіть більше) за раз!

А тепер представимо собі, що продвинутий клієнт ввімкнув режим економії тонера… Ще*2. Що залишилось. Правильно. Сервіс-майстру нічого більше не залишилось, як при першій заправці замінити фото барабан на зовсім новому картриджі і при цьому дивуються наявності залишків тонера.

Як бачимо, ситуація, коли фотовал доводиться заміняти раніше, чим закінчився «рідний» тонер, цілком реальна і пояснювана без усіляких чудес. І якщо хтось скажить, що він на новому картриджі двічі міняв фото барабан перед першою заправкою тонером, я навіть не здивуюсь.

Ось це і є всі таємниці друку на половинках.

У випадку накладних на половинках А4 буде незайвим задати формат паперу А5 і задати друк 2-х копій одразу. А ще краще налаштувати друк одразу 2-х накладних на одному листі А4 – це допоможе Вам продовжити життя фото барабану.

Порахуємо: на друк 2-х копій накладної половинками витрачається ресурс 4 сторінок, а друк тих самих 2- накладних на одному листі А4 – ресурс 2 сторінок. Витрата тонера в цьому випадку однакова, тому тонер у розрахунок не беремо. Загалом у два рази. При чому не на око, а чисто арифметично – виходячи з попередніх викладок, і без пошуку яких-небудь інших причин.

Додам, що лічильники у Hewlett-Packard, Canon, Samsung, Xerox враховують тільки кількість віддрукованих сторінок (за виходом листа паперу), а не витрату ресурсу фото барабану. А принтер Oki має лічильник кількості сторінок по витраті ресурсу фото барабану, і холостий хід також рахує за сторінку. Як вважають інші моделі, я не звертав увагу.

По-третє.

Якщо відкинути неакуратність клієнтів (сторонні предмети типу скріпок, неакуратність збереження та інше, інші причини, що приводять до поломки барабану з вини клієнта) то існують фактори, які прискорюють знос робочого слою фото барабана і в процесі штатної роботи. До цього моменту мова йшла про постійний ресурс фотовалу – 10 000 сторінок. Далі я розгляну фактори, котрі зменшують ресурс фото барабану без усіляких обертів, просто збільшуючи знос за рахунок збільшення тертя.

Перед усім – якість паперу. Поганий папір може вкоротити життя картриджа і фото барабана більш ніж чим у два рази.

На щастя велика частина використовує мого паперу не дуже погана. За моїми оцінками, для 80% паперу значення коефіцієнту додаткового зносу не перевищує 1,2-1,3, що в принципі є нормально. А частіше менше: до1.

Основні претензії до неякісного паперу – це його нерівні краї. Папір іноді настільки погано обрізаний, що можна порізатися краями, як ножем. Ось цими краями вона, як наждачний папір, з’їдає не тільки фото барабан але й все інше, з чим стикається при проходженні.

При друці на половинках папір ріже зазвичай сам користувач, тому що готова продукція, дуже рідкісне явище. В цьому випадку знос можна помножувати на 1,5, а частіше й на більше: клієнту важливо швидко нарізати, і щоби принтер не вдавився, а про збільшення зносу він навіть і не підозрює. Причому зношується увесь тракт проходження, а не тільки фотовал. Хоча можна підібрати інструмент для нарізання і кількість одночасно нарізуваних листів, отримавши цілком гідну якість обрізки і зменшив коефіцієнт додаткового зносу майже до 1.

Хімічний склад паперу достатньо рівний, і якщо ви друкуєте на папері, призначеної для лазерного друку, то хімічний склад паперу в основному впливає на піч і найближчі механізми, а вплив на фото барабан в принципі можна й не враховувати. А ось вологість (чи точніше - сухість) паперу може збільшити її абразивність.

Крім цього, при друці з обох сторін ми також збільшуємо знос: по-перше, папір при проходженні через піч сушиться; по-друге, він злегка загинається, і у випадку нерівних країв паперу кут зіткнення стає ще більш неприємним для фото барабану.

На знос фото барабану також впливає товщина використовуваного паперу, його фактура і покриття: чим товще папір, тим знос більше; чим більше рельєфна фактура, тим знос більше; а покриття може придавати паперові пильності. Особливо сильно пилить дешевий папір, де потрібної білизни домагаються не відбілюванням, а за рахунок покриття крейдою. Але не треба плутати дешевий папір, покритий крейдою для білизни, і якісний, спеціально крейдований: у якісному крейдованому паперові крейда тримається набагато краще, але все одно ефект пильності присутній.

Але пил, яку дають погано обрізані краї паперу ні з чим порівняти неможливо: вона най неприємна і шкідлива. Фактор пильності особливо шкідливий для Samsung, Xerox.

Особливо слід відмітити друк на грамотах та листівках, при обиранні котрих треба бути дуже уважним, оскільки їх покриття може виявитися шкідливим для барабана, а для печі й зовсім смертельним.

Є думка, що тонер є змазкою для фото барабану і інших складових картриджа – згоден с цією думкою, але з маленьким уточненням: для різних картриджів і тонерів у різному ступені. Тому навіть те, який ви використовуєте тонер, може позначитися на тривалості життя картриджа і фото вала. Особливо наочно це видно на прикладі принтерів Oki.

Є ще одна думка: при малому відсотку заповнення листа тонером збільшується тертя фото валу об ракель і інші частини.

Зменшуючи чи збільшуючи процент заповнення, ми напряму збільшуємо або зменшуємо знос фото валу у розрізі однієї заправки, що може суб’єктивно сприйматися як ефект змазки або відсутністю такої; і цих суб’єктивних оцінок не достатньо для ствердження істинності або хибності думки.

Є й інші обґрунтування і «за», і «проти». І все одно ніхто не зможе абсолютно точно сказати, яка кількість тонеру оптимальна для змазки, а яка є мінімально необхідною? І наскільки сильний цей вплив у цифрах? Тому не братимусь підтвердити чи спростувати ствердження про великий знос фото барабану при меншому відсотку заповнення листа.

Істотного тертя вал зазнає об ракель у Yewlett-Packard також об вал заряду у Samsung. Тому, якщо хочете продовжити життя вашому барабанові, треба слідкувати за станом цих частин – чистити їх, а при необхідності заміняти, тому що дефекти з ракеля чи вала заряду дуже швидко вималюються на новому барабані.

Звертайте увагу і на трансфер-роллер (ролик переносу): це також джерело пилу і тертя. Величину цієї сили краще за все демонструє ситуація, коли з-за заклиненого трансфера не працює принтер -  а здавалося б якась дрібниця.

Ну і в четвертих.

Усі знають, що HP і Samsung мають зовсім різні принципи роботи картриджів і принципіально різну конструкцію картриджів. HP має очисний ракель, і практично весь невикористаний тонер, разом зі стороннім брудом і пилом, попадає з поверхні фото валу в отстійник для відпрацьованого матеріалу. Samsung використовує рециклінг тонера. І підчищені з барабану залишки тонера разом зі сміттям, що прилило до фото барабану, потрапляє знову до робочого бункера.

Така різниця у конструкції приводить і до різної експлуатації. А саме із-за цього принтери Samsung стають особливо чутливими до якості паперу, бо саме паперовий пил потрапляє в робочій бункер. І цей паперовий пил діє вже, як абразив, а не як змазка. Більше того, вона має тенденцію накопичуватися: з кожною надрукованою сторінкою її становиться більше. Проблема зменшила поява ракеля у останніх моделях. Ще одне болюче питання Samsung – знос дозуючого леза; але цю тему я зараз розглядати не хочу. А ось фото вали у Samsung з ракелем, на мою думку, стали ходити краще ніж побратими без ракелю – схоже що одну проблему вирішили.

Я хочу ще зупинитися на режимі економії тонера у принтерах Samsung без ракеля. Було сказане припущення, що режим економії тонера сприяє притяганню і накопичуванню сміття фото валом.

Режим економії тонера зменшує налипання тонера і інших частинок до фото барабану – в цьому випадку режим економії тонера скоріше перешкоджає налипанню сміття, а не збільшує його.

Навіть якщо припустити, що режим економії тонера сприяє налипанню сміття, то по-перше звідки йому взятися більше, чим є зазвичай; по-друге, режим очистки цієї частинки все одно перекине її до бункера і на фото барабан вони зможуть попадати тільки з бункера з бункера.

Умовно уявимо собі процес життя картриджа у вигляді меандри: один період – це одна заправка. Припустимо: у першу половину періоду сміття у бункері немає, а у другу сміття вже є у бункері. Так ось, якщо у нормальному режимі ми будемо мати сквапність меандри 1:1, то у режимі економії період буде у два рази довший, а сквапність вже буде 1:3. Інакше кажучи, при нормальній експлуатації і хорошому очищенні перед заправкою, ми картриджу, в тому числі й фото барабану полегшуємо життя, як мінімум на 25%: він у нас цілих пів періоди дихає нормально, а у режимі економії тонера він ці півперіоди працює на знос, і більше того: сміття у тонері стає все більше і більше. І якщо у першому випадку ми все сміття видаляємо при заправці, то у режимі економії тонера він продовжує додавати сміття.

Так що  у режимі економії тонера, тонера у бункері не залишається і принтер друкує на брудному паперовому пилу. А враховуючи потяг клієнтів друкувати до останньої каплі і абразивність паперового пилу, такий режим для картриджу стає смертельним.

До речі, всі розрахунки звичайного зносу, викладені на самому початку, до Samsung теж мають відношення. Для завершеності картини залишається тільки накласти на ці розрахунки додатковий знос від сміття, щоби зрозуміти наскільки згубний режим економії для Samsung без відпрацьованого матеріалу.

Вихід для себе я знайшов доволі просто: відмова від режиму економії або не дозаправка тонером, якщо клієнта неможливо переконати відмовитися від режиму економії тонера.

Можливо до схожого висновку прийшли і виробники цього чуда? В будь якому разі, нарешті з’явився повноцінний ракель, і бункер для тонера в останніх моделях став меншим. Що ж подивимось, поки що з цього приводу нічого сказати не можу.

Висновки.

Якщо узагальнити все що було сказане вище, можна пояснити і більш ніж 100 заправок тонером на один ресурс фото барабана, і заміну 2 і навіть більше барабанів на новому картриджі. Суперечка про те, скільки заправок повинен пройти картридж

Увага!!!  Ми рекомендуємо не проводити сервісні роботи самостійно. Статя викладенна в ознакомчих цілях. Краще та простіше буде зателефонувати нам  по телефону 503-07-07 чи замовити послугу на сайті http://remsoft.com.ua чи придбати новий картридж (Київ, Україна) на сайті http://aidatreyd.com.ua

Статистика Статьи:

Показов:6194